Навіщо в сталевих дверях потрібні штирі-антизрізи
Зловмисник може проникати у житло різними способами. Загалом всі вони поділяються на два види — з видимим руйнуванням (вандальні) та без видимих руйнувань (інтелектуальні). Серед усіх цих способів є повсюдно використовувані та рідкісні, як, наприклад, зрізання петель дверного полотна. Жителям столиці важко уявити зрізання елементів вхідних дверей у жвавій парадній, але в малолюдних місцях та околицях Києва зрізання петель зустрічається, хоч і рідко. На протистояння цій методиці, як випливає із назви, націлені антизрізові штирі.
Якщо є можливість використання руйнівного інструменту, його дія зі зрозумілих причин буде спрямована на найслабший елемент дверної конструкції, яким є петлі. Зрізавши їх, злочинець отримує можливість просунути в зазор, що утворився, ломик і відкрити двері в інший бік. Конструкція штирів-антизрізів така, що при зачинених дверях вони, розміщуючись на торці дверного полотна, входять до ніші дверної коробки. Відповідно навіть при зруйнованих петлях злочинець не матиме змоги витягти дверне полотно — з одного боку його триматимуть ригелі замків, з іншого — штирі-антизрізи.
Анстизрізовий штир та ніша у дверній коробці.
Принцип роботи та конструкція штирів прості та зрозумілі. Фактично їх наявність стала стандартом — важко знайти двері, де б не було цих штирів. Але в цьому криється певна небезпека. Річ у тому, що робота штирів буде ефективна тільки при їх правильній конструкції — вони повинні входити в ніші коробки на велику глибину з мінімально можливими зазорами. Маленькі тоненькі штирі у величезних нішах, що зустрічаються у дверях нижнього цінового сегмента, не врятують від вилучення полотна — їх можна назвати елементами декору, але ніяк елементами безпеки.
